Сторінка психолога

Приділяйте вашій дитині більше уваги, схвалюйте його успіхи. Від цього залежить впевненість у своїх силах і ступінь самооцінки вашого сина чи доньки. При високій (але не завищеній) самооцінці у дитини зростає бажання навчатися.
Намагайтесь максимально наблизити режим дня першокласника до його звичного режиму в дитячому садку. Лягати спати він повинен не пізніше 21.30, у вихідні дні відпочивати на природі, більше рухатися. Телевізор та комп’ютер не повинні займати у дитини до 12 років більше 30 хвилин на день.
Не перетворюйте дитину на засіб вашого самоствердження, у річ, якою можна хизуватися перед знайомими: „ А моя донька три мови вивчає, на скрипці грає, художньою гімнастикою займається!” Цілком можливо, що такі навантаження для неї надмірні, але перечити вам не осмілиться.
Не намагайтеся „відкупитися” від дитини подарунками, виправдовуючи свою неуважність до неї нестачею часу. Немає нічого ганебного в комп’ютері, велосипеді та інших гарних дорогих речах, та тільки, щоб справжні людські відносини не замінювалися на „речові” – вони перенесуться і майбутнє доросле життя.
Дитина не повинна бути свідком сімейних суперечок, особливо тих, які стосуються виховання.
Потрібно пам’ятати, що семирічна дитина вже знає слово „Треба!”, а для шестирічної головним є слово „Хочу!”
Більшість першокласників психологічно неготові вчитися. Допомогти їм цілком можуть самі батьки, „підтягуючи” їх емоційно-вольовий розвиток і спроможність до практичних дій.